Ми з друзями вирішили сходити взимку в гори. Надумали здійснити похід вихідного дня за маршрутом ур.Правичі - пол.Мшана - г.Яйко Ілемське - пол.Мшана - ур.Правичі - с.Мислівка. Здійснили похід 8 січня 2012, в Неділю.
Недільний ранок почався весело, із дзвінка друга Миколи о пів на шосту ранку: "за пів годинки Приїду по тебе". На збори у мене залишилось пів години, я вирішив не втрачати час і покимарив ще десять хвилин. Коли піднявся, зрозумів що мені катастрофічно не вистачає часу, оскільки в мене залишилось близько 20 хвилин щоб запарити в термос чаю, зробити кілька бутербродів, знайти одяг та взуття підходящий для походу, знайти другий комплект речей і взяти фотоапарат. Хороша фізична підготовка допомогла мені за 20 хвилин зробити чай і бутерброди, Знову задзвонив телефон, Я відповів і почув у відповідь, вже від Ростика ще одного учасника нашої затії, що вони спізняться на кілька хвилин, але це суттєво не вплине на загальний розклад. Ще кілька хвилин і я доскладував свої запасні речі у пакет. Знову задзвонив телефон, "контрольний" подумав я, а й справді уже згадуваний вище Микола сказав що машину подано і я накинувши дорожній рюкзачок і взявши в руку пакет, вирушив у подорож, поки що тільки до машин...
Отже я сів у машину, привітався з іншими учасниками походу, про яких я писав вище, Колею і Ростиком, а також з Михайлом Васильовичем, батьком Ростика який погодився нас підвести до початкового пункту походу, а також з шваґром Ростика Олегом, який мав нас забрати від пункту завершення маршруту, але перший раз у тих краях і їхав подивитись звідкіля нас забрати.
Ми приїхали на місце старту, ур.Правичі, 4 км за Мислівкою по тракторній дорозі. Ще раз перевірили чи нічого не забули, працездатність рацій та наявність всіх членів походу.
Близько 5.40 ми розпочали наш похід, Температура близько -3 гр. без опадів, на місці старту близько 5 см. снігу, без вітру. Вирішили йти по блакитній марці, оскільки коротших маршрутів з Мислівки до Мшани немає. Плавно піднімаємось до полонини Мшана, близько півтори години часу йде для того щоб дійти до місця де блакитне маркування врізається в чорне, яке в свою чергу йде з г.Горган Ілемський до пол.Мшана, ще кілька хвилин і ми на Мшані. Перший привал із перекусом забрав 40 хв. часу. і вже в 9:15 ми вирушили покоряти Яйко по блакитній марці. Відійшовши кількасот метрів від місця обіду ми зустрілись з непередбачуваними обставинами, спочатку стежку закрили завали, також сніг якого стало більше, вже близько 30 - 50 см., зниження температури до -15 гр., вітер 5м/с і саме не приємне ми втратили маркування. Пошуки марки не дали результатів. Наша безкомпромісна група вирішила йти в лоб, оскільки ми часто буваєм у цих краях, на протязі останнього року були на вершині Яйка по три рази. Шлях був не з легких, забирав багато сил і часу. Так близь 11.30 ми вийшли з лінії лісу, Шар снігу сягав до одного метра, температура до -18 гр., вітер близько 5м/с. Ще пів години і ми вийшли на кінець пол. Довге поле. Маркування ми не знайшли, оскільки з-під снігу не було видно ні землі ні двометрової альпійки яка росте від кінця Довгого поля і майже до вершини Яйка. Приблизна товщина шару снігу більше півтори метра, температура до -23 гр. вітер поривистий до 10 м/с. ще приблизно годину ми рухались в напрямку до вершини, було холодно, запаси чаю катастрофічно зменшувались.
Йти було важко, оскільки ми не розраховували на таку кількість снігу, йшли ми без снігоступів, це також великий мінус, оскільки ми частенько провалювались під сніг по пояс а деколи і по груди.
Тільки приблизно знайшовши вершину, вказівника просто не видно з-під снігу, десь в 13.20 ми помаленьку вирішили повертатись додому. Повертатись було легко, нашу стежку було добре видно, ми приблизно знали де твердіший сніг, і так менше провалювались, на стрімких відрізках можна було просто зїхати на штанах, що дуже швидко, і неймовірно весело. В 14:15 ми спустились на Мшану. Ми зателефонували раньше згаданому Олегу, щоб він виїжджав по нас, ми допили залишки чаю і вирушили до Правичів. Близько години часу потратили щоб дойти до Правичів, тут нестерпно запищала рація, це означало що машина вже скоро буде. Ще одна фотографія гарного водоспаду, і в дорогу до Мислівки. На півдорозі зв’язались з водієм нашого транспорту, він повідомив що під’їжджає до села.
Перед самим селом зустріли наші Жигулі. Переодягнулись в завчасно приготовлений одяг, випили свіжого чаю і гайда додому!
P.S. Висота Яйка 1680м. Маршрут цікавий, якщо нормальна видимість дуже гарні краєвиди, особливо на Аршицю. Добратись "державним" транспортом складно, оскільки з Долини через Мислівку регулярно ходить до п’яти автобусів на день, і то ще не факт що вони будуть вчасно, отже свій транспорт це оптимальний варіант, або таксі з долини, машина не дешевше ніж 60 грн. В зимовий період потрібно точно розпоряджатись інформацією про погодні умови і стан стежки, про всяк випадок потрібно взяти снігоступи, без гарячого чаю і шоколадок не раджу йти, оскільки чай щоб зігрітись, чорний шоколад щоб відновити втрачені калорії.
Також на Яйко Ілемське можна зайти із сторони Осмолоди, через Горган Ілемський, через хр.Сиваня та г.Молоду.
Хочу сказати що задоволений мандрівкою, і вам раджу спробувати. Нехай щастить!
