Не знаю, хто той Петро і чи був він справжнім гуцулом, але своїм ім'ям дав він назву одній з найвідоміших карпатських гір. Петрос стоїть близенько коло Говерли і має висоту 2020 м. Ця гора дуже популярна серед туристів, не дивлячись на те, що сходження на неї не з легких. Підніматися можна з трьох сторін - Лазещина, Ясиня, Кваси. Кожен з цих маршрутів своєрідний і не схожий на інший.
Підйом з Лазещини йде через притулок Козьменщик. Тобто притулок там був раніше, а тепер на цьому місці побудовано багато маленьких і не дуже котеджів та будиночків, де вам запропонують переночувати за помірну на їх думку ціну. Сюди можна дістатися машиною, або прийти пішки за 2 години від залізничного вокзалу. Дорога на Петрос від Козьменщика йде вправо. Повертаємо на неї і приблизно за годину дістаємося до нижніх колиб у лісі. Далі крутий підйом просікою, траверс лісом і опиняємося коло верхніх колиб, які як раз розташовані під перемичкою між Петросом і Говерлою. З перемички починається найцікавіше - крутезна стежина мандрує поміж скель і виводить на вершину.
Якщо йти з Ясиня, то підйом на вас чекає одразу від залізничного вокзалу. Приблизно 30-40 хвилин і ви на хребті. Якщо підніматися сюди влітку з нічного поїзда (який приходить до Ясиня приблизно о 7:00 ранку), то є шанс побачити казкові ранкові тумани, що стеляться вниз горами.
Хребет нас веде у ліс і після невеликого підйому ми потрапляємо у так звану "високогірну" частину Ясиня. Тут є декілька хат і сараїв для худоби. Проходим повз них і занурюємося у ліс. Одразу видно, що тут на повну йдуть лісозаготівельні роботи. Ліс рубають і звозять вниз, тому утворилося багато доріг, більшість з яких вас заведе у хащі. Тому спершу обираємо дорогу, що веде строго вверх, а далі намагаємося притримуватися правого боку. Якщо все добре, то ви опинитесь на кам'янистому траверсі, який дуже швидко виведе на полонину із назвою Шесса.
Від Шесси йдем вверх по стежці, яка виводить на хребет, а далі на Малий Петрос чи Петросул. Тут практично всюди відкриваються бомбезні краєвиди в усі сторони - на Близниці, на Говерлу, на Горгани і навіть на румунські гори. Ось так, оглядаючись на всі боки і виходиш на вершину.
Дорога із Квасів починається коло величезної і практично зруйнованої споруди, яка знаходиться недалеко від вокзалу. Дві години помірної ходи і попереду намальовується біостаціонар і декілька колиб. Звідти йде підйом на перемичку між Шешулом і Петросом. З перемички відкривається внизу полонина Рагнеску з дерев'яною церквою і купою колиб. В інший бік йде траверс, що виводить на вершину. Цей маршрут також може підійти для велопрогулянки.
Влітку підйом на Петрос займає приблизно 6-7 годин з будь-якої сторони. Тому переважно туди ходять не менш, як на два дні.
