Усі в дитинстві запускали повітряного змія, або ж зачаровано піднявши голову у вись насолоджувались його кружляннями під хмарами, подумки уявляючи себе високо-високо, де тільки птахи, сонце і вітер... Тоді ,старші нас повчали, що люди не літають, мабуть щоб вберегти від безстрашного дитячого азарту до пригод. Але чим дорослішими ми стаємо, тим наочніше розуміємо, що люди таки літають і уже ніхто не вправі нас спинити від запаморочливого екстріму, спробувавши якого раз, кортить повторити все знову ще більш карколомніше, і переживати хвилючі моменти.
Не так давно, я ще думала, що в Івано-Франківській області для екстремальних видів захоплень геть нічого немає, і щоб бодай щось побачити, не говорю про те щоб випробувати свої нерви, потрібно їхати кудись далеко при далеко, навіть за межі своєї держави. Та варто було тільки почати цікавитись темою екстремального відпочинку. Тут і можливості для спелеології, альпінізму, рафтингу, стрибків з роупом (rope-jumping) і звісно пара і дельтапланеризму (якщо щось пропустила, доповніть мене), тільки час, бажання і вперед за яскравими спогадами.
Отож, якщо Вам кортить політати, на Прикарпатті є достатньо злітних майданчиків різного ступеня складності і висоти. Для проби підійдуть Вовчинецькі пагорби (неподалік Івано-Франківська), в деяких навколишніх селах (Колодіївка, Старий Лисець) також є доволі пологі і зручні місця для дельтапланеризму. Вмілі дельтапланеристи воліють літати в Тлумацькому районі в с.Одаїв, с.Ісаків та с.Підвербці (тут є дельтадроми міжнародного значення, де щороку проводиться Відкритий чемпіонат України з дельтапланеризму та парапланеризму ). Особливості рельєфу біля цих сіл, що розташовані на крутому березі р. Дністра, дають змогу кружляти у висхідних потоках за сприятливої погоди впродовж цілого дня.
Дельтаплан - легкий планер, літальний апарат, пілот якого, в більшості випадків, стартує з ніг і на них же приземляється. За своїми аеродинамічними характеристиками дельтаплан сильно поступається планеру, але перевершує його за доступністю: він дешевший, навчання відбувається простіше і швидше, вимоги до пілота значно менші.
Він, також, як і класичний планер не має мотора, але на ньому можна пролітати великі відстані (сотні кілометрів) використовуючи знання про природні процеси руху повітря. Рекорд дальності польоту для дельтаплана - 700 км.
Сучасні дельтаплани це складні, високотехнологічні та, по своєму, досконалі пристрої, створені для ширяючого польоту. І в той же час це просто кероване людською вагою крило, яке в силу земного тяжіння та повної відсутності двигуна неминуче прямує до землі. Але ... суть сучасного дельтапланеризму полягає не в запланованих польотах, а в польотах по заданому або безпідставному маршруті, польотах з використанням природних процесів руху повітря у вертикальній і горизонтальній площинах, для набору висоти. Після цього пілот летить туди, куди йому потрібно, а коли висоти стає мало, він знову шукає підйом, щоб продовжити політ. Таким чином можна підніматися на багато тисяч метрів і пролітати сотні кілометрів, знаходячись у повітрі по багато годин.
На дельтапланах літають різні люди, чітких критерій «придатності» як таких немає. Природно, що потрібно володіти мінімальною фізичною формою, не мати медичних протипоказань і віддавати звіт у своїх діях. Мінімальний вік для початку навчання-16 років, максимальний залежить тільки від здоров'я. Вага може бути якою завгодно у діапазоні 50 - 110 кг.
Спочатку можна попробувати піднятися в повітря з кимось знаючим. Ніхто відразу не стрибає у прірву із 100-метрової висоти. Все починається достатньо заземлено. Спочатку треба навчитися розкладати параплан, піднімати його в повітря. А потім розбігтися і... «пролетіти» два-три метри.
Вперед до здійснення мрій!
V-a
