Замок Свірж, для мене, цього року став відкриттям (після прочитання статті emmygengler: "Part of the Golden Horseshoe - Svirzh"), довший час назва різала вуха і чомусь здавалось що він явно не на території України.
Здивував той факт що замок на шляху досить відомих і популярних замків Львівщини (Золочівський, Підгірський та Олеський замки), якихось пару км з траси (приблизно 10), але його дуже рідко турфірми включають в екскурсію... Хоча по запиту в пошуковику, відразу попадається інформація що саме в цьому замку знімався такий відомий всім фільм "Три мушкетери", а отже і цікавість до цього замку мала б бути високою....
Замок Свірж був останнім з Золотої підкови, сутеніло і його ковані двері уже були закритими для відвідувачів... довкола село, яке живе своїм життям, і не повертає голову в сторону старовини... непримітний вхід, доріжка зі старого асфальту і місточок явно не автентичний... але підійшовши ближче, я зрозуміла що не буду шкодувати ні хвилинки що побувала там... краєвид що відкрився поблизу Свіржа дійсно захопливий... не схожий на інші, романтичний, недоторкано-красивий і незворушно байдужий... Захід сонця додавав ще більшої величі, а кучеряві синьо-червоні хмари наче переносили в епоху боїв...
Заглянувши в щілинку можна було побачити порослий травою двір, і щось затримувало погляд в центрі, щось що змусило поселитись думці, про неодмінне повернення туди ще раз, але вже в час відвідин...
Довкола замку охоронний рів, з однієї сторони збереглись його славнозвісні болота, хоча зараз вони більше схожі на штучні озера, посеред найбільшого - острівець, на якому якраз ставили намет для ночівлі, як вони до нього дістались залишилось загадкою, нічого схожого на човен поблизу не було.... мабуть вбрід...
Картинка озера і Свірзького замку закарбувалась в пам'яті, саме з таких малювали пейзажі...
Такий доступний і такий маловідомий, чарівний Український край.
V-a
