Ось уже і 3 неперевершена вистава за книгою Марії Матіос стала частиною репертуару Івано-Франківського музично-драматичного театру. Неперевершена не тому, що схвилювала, вразила, стривожила, а тому, що дозволила абстрагуватись цілковито від усього світу і відчути себе героєм тієї вистави. Чудові декорації, які не просто передають інтер’єр, а несуть в собі глибокий смисл та символізм. Двох'ярусна сцена, люки якої перетворюються на надгробки могил, та дерево життя посеред сцени…
«Майже ніколи не навпаки…». Вистава, як і книга, складається з 3 частин: «Чотири — як рідні — брати», «Будьте здорові, тату» та «Гойданка життя». Від початку вистави ми мандруємо назад у минуле, від історії до історії, від події до події, від героя до героя, щоб дізнатися у самому кінці всю правду. Що ж стало причиною подій ще на самому початку? Постійна інтрига, сумнівні здогадки… Приречена любов, нерозділені почуття, влада грошей над покликом душі, невтихомирені вчасно тілесні бажання, а ще брехня та гріх, гріх та брехня, а що найгірше, так це – ПОМСТА – найгірша з діянь людини, яку неможливо приборкати, втихомирити, аж поки та не візьме свого, і ти не станеш її заручником... І все це на фоні життя кількох гуцульських родин часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини ХХ століття.
Я б сказала, що на вистави за книгами Марії Матіос слід іти підготованим, особливо це стосується «Майже ніколи не навпаки…». Під підготовкою маю на увазі прочитання оригінального твору. Інакше важко буде зрозуміти що й до чого. Багато героїв, різні життєві лінії, важко не заплутатись та не втратити підказок, що приведуть Вас до розв’язки.
