В шутку, але дійсно.. говорили про Хомяк, Підхомяччя, Надхомяччя, Захомяччя і тд тп. Точніше були думки про те власне, чому саме так назвали гору, а після того ставлять статую Богородиці. Я не богохульствую, але я б поставив статую Хомяку...
Ой, що це я забіг вперед ..
Спочатку 22.08.2010 :> [3.20-3.30] був "Раховоз" - поїзд з Станіслава до Рахова (тим хто це ніколи не переживав раджу спробувати).
Дочекались поїзда, в тисняві нарешті зайшли, заняли 4 місця і ... чухчухнули... тобто почалось дійство - "Softjourn Trip to Homiak":
[Victor Levytskyi aka Rama] & [Oleksandr Kravets] & [Konstantyn Korniyenko] & Me aka Andrii Lundiak
Ще в процесі "сідання" на місця замітив я давніх знайомих (не особисто але по насилишке як кажуть) - Zork і його компані, які їхали на Гутен-Томнатик гору, прикольно там.. я теж захотів, але вже.. поки що задача мінімум - Хомяк. І почали ми цю задачу з "горючого"
Хотілось правда заснути на трохи, але не виходило.
Також зустріли ще одну горнолюбиву компанію (TaRaS and co.) в Делятині. Їхали до Квасів, щоб піди до Петроса і Говерли і назад вернутись але вже до Лазещини. Інтересна траса, треба буде спрпобувати
В 6.30 вроді десь так, приїхали До Татарова (Татарів), пішли пішком до лісництва, біля якого були вже в 8.34
І тут почалось саме інтересне - повернули на ліво, зразу ж за вказівником.
На карті ж показана штрихова, НЕ ТРАСА, а просто стежка, але нас це не зупинило :)
Вже пройшовши певний шлях... ми натрапили полонину.. але там був дуже і дуже густий туман.
Вже після привалу на полонині, ми пішли одно їз невідомих але на карті вказаних стежко. Швидко звернули в ліво і пішли прямо в ліс... в надії що ми правильно ідем. Інтересно було те - що не було страху - адже їнтуїтивно ми знаєм де ми є. Це так як би ви додому приїхали за 10 років, і пішли в ліс - ви ж знаєте багато стежок до певного місця. Так само і тут було.
В лісі стежка все звужувалась і звужувалась, і там було купа всяких грибів, і під деревами і над деревами.
Ті що під деревами - ми зібрали і потім пожарили.. як на мене "сироежки" - делішес.
А потім ми звертали все в ліво і все вліво.. і натрапили на серпантинну дорогу... де було багато "поворотів в бік". Ось один із них, саме перший - де Rama намагається навести контури стрілки, щоб помогло іншим.
Вже побачивши стрілки і знаки було легше... зокрема на одні із серпантинок можна побачити Явірник. Супер погляд - з поміж лісу без сонця дивитись в далину. де багато краси.. контраст.
Потім натрапили по дорозі на F.V. 81 - Хтось в курсі що то таке???? я догадуюсь що якесь граничне маркування, чи знак приватної власності австріяків, або скарб Довбуша мітка... але мо хтось точно знає??
Проминувши проміжну поляну під самим Хомяком, де було пару палаток (щеб там заночувати разок.) ми нарешті дойшли.
Хух... Нарешті вийшли на гору.. А цей Хлопчина відать ще вище хоче, бо на вершині Хомяк він ще собі найшов вершину :)
Видно все - Буковель, Чорногірський Хребет, Синяк, Явірник, а ще як би чіткіша погода то б може і Сивулю чітко було видно.
Відпочивши на Хомяку, направились до полонини, до другої, яка поряд.. яка між Синяком і Хомяком, яка є найбілш поширеним місцем відпочинку туристів в цій зоні.
Ось в принципі і все, адже ставши на стежку, ми збігли до дачі Ющенка, пройшли напруженими ногами дорогу з майже ідельним асфальтом, побачили купу машини які туда сюда шастають як посолені чи як за медом до вулика з Дачі. Пройшли до лісництва. Вийшли на зупинку на межі Татарів-Микуличин. Там ще раз побачили Хомяк, та його Статую, якось в тумані, в далині, в відчутті що щось забули, щось пройшли, і з відчуттям що хочеться ще, але не зараз, десь за місяць.
Простояли там пів години десь а мо й більше і автобус до Франика нас привіз додому.
Виснажено було, місцями важко, але це того завжди вартує.
PS.
Більше фото (Picasa)
Відео (Youtube)
і анімація як ми піднімались до Хомяка та як ми спускались з нього.
Тут (Slideshare) у форматі слайдів, але не дуже вийшло як я хотів. Але можна скачати.
