Все почалось з того, що плани, які були на вихідні, накрились, а сидіти вдома в таку погоду у вихідні було гріхом для мене. Треба було щось придумувати...
І от, сонячного суботнього ранку я прокинулась з думкою, що би то творити таке на вихідних, і згадався мені телевізійний ролик по «Галичині» про відкриття альпін-парку в Осмолоді. Глянувши на карті, де знаходиться Осмолода, промайнула думка піти краще в альпін-парк у Франківську в парк Шевченка, але ця ідея, на щастя, дуже скоро зникла, так як якось воно занадто попсовенько здавалось. Отже, ціль була вибрана, у напарники вибрала собі Пашу.
Хоча нас не покидала надія таки вибратись назад цього ж дня, ми все-таки вирішили взяти з собою про всяк випадок палатку, спальники і хавку. Отже, близько 13 год ми нарешті зібрались. Не знаю, чи то Паша такий везунчик, чи то я, чи ми обоє вкупі, але під час всієї поїздки нам класно фортило. Спочатку, ми довго не чекаючи, сіли на маршрутку до Калуша. Звідти, якраз через 20 хвилин відправлялась маршрутка до Осмолоди. По карті, це село здавалось «кінцем географії» і наші очікування підтвердились, бо з Калуша туди ще їхати 2,5 год по веселих сільських догогах. В Осмолоді ми вийшли біля відпочинкової бази «Вільні вітри» (це не кінцева зупинка в селі), на території якої і знаходиться апьпін-парк. Коли ми прийшли туди (а йти там метрів 100 від зупинки), нас зустрів інструктор, який пояснив нам що до чого і дав відповідне спорядження. Траса складається з різних переходів, перелазів, тарзанки і ще купи всяких цікавих штучок. Чесно кажучи, було де вбити сили. Стратегію проходження кожного етапу кожен вибирає собі сам, тому було цікаво знайти для себе найкращий і найзручніший варіант, як пройти певні перешкоди. Описувати, які саме переходи і перелази там є, змісту, думаю, немає, тому що це треба просто спробувати. Варто сказати, що цей альпін-парк є другим за величиною у нашій державі. Траса включає у себе чотири маршрути загальною протяжністю 485 м, висотою 1-7 м. Коштує таке задоволення: перше проходження маршруту 70 грн, друге – 50 грн, третє – 30 грн, четверте – 20 грн. Оскільки, ні сил, ні грошей в нас багато не залишилось, вирішили задовольнятись одним проходженням. Єдине, що сильно заважало під час проходження маршрутів - це завеликі рукавиці, які дає інструктор. Вони весь час злазили і мішали зачіпляти карабіни. Тому, варто взяти з собою нормальні рукавиці, як це і зробив Паша:)
Далі треба було шукати якесь місце для ночівлі, так як, запитавши водія маршрутки про їх графік руху до Осмолоди, ми дізнались, що наступна звідти буде аж на наступний день зранку. Добрий дядько-інструктор порадив нам заночувати між їхньою відпочинковою базою і віллою "Кедрова палата", відомою як колишня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Вирішили піти туди і розвідати місця. Пройшовши метрів 700 знайшли непогану галявину, правда страшенно засмічену попередніми «туристами» (повбивала би таких!!!). Той же добрий дядько-інструктор також розказав, що воду можна буде брати біля тої резиденції, там є джерела. От ми й вирішили одразу і набрати води. Запитавши у дядька, що був на території, де джерельце, ми зійшли до закинутої будівлі, позаду якої стирчала труба і звідти текла вода. Вода була не проста, а, як нам потім розказали «Нафтуся». Те, що непроста ми зрозуміли одразу по запаху – від неї несло сірководнем і була солена. Ми вже було, хотіли набирати такої от водички собі на вечерю, як нас надоумив один дядько, який сказав, що її можна пити 50 грам на день і випивши з півлітри такої водички, ми могли «склеїти ласти». Така перспектива нас, звичайно, не задовольняла, тому ми погодились на пропозицію дядька відвести нас до іншого джерела. Набравши водички, ми повернулись до тої галявинки і заходились прибирати місце дислокації від результатів діяння попередників і розкладати палатку. Зварили хавку, поїли і, оскільки не мали ліхтариків, а то вже було темно, полягали спати. Зранку, поспавши у зимовому спальнику і коли сонце потроху почало перетворювати палатку на сауну, було сильне бажання скупатись у Лімниці, на березі якої і знаходилась наша галявинка. Проте, вийшовши з палатки, і вдихнувши ранішню прохолоду, таке бажання кудись пропало:) Поївши і зібравшись, вирушили на маршрутку, що мала бути в 10.20 на кінцевій зупинці. Вийшли ми трошки зарано, але нам пощастило, що маршрутка якраз ще тільки їхала до кінцевої і, на щастя, ми відразу сіли в неї, бо на кінцевій її чекала добряча юрба туристів з рюкзаками. Вмостились ми добре, але всю дорогу був ризик, що гора рюкзаків, які були поскладані ззаду нас, під час наступної ямки на дорозі, звалиться на нас. Зі страхом, але удачно (я ж казала, ми фортові:)) ми доїхали до Калуша, звідти до Івано-Франківська. На цьому наша «матрасна» поїздка в альпін-парк закінчилась.
P.S.Хоч добрий дядько-інструктор люб’язно згодився нас пофоткати моєю «мильничкою» під час проходження маршрутів, фотографії, на жаль, вийшли невдалі (дуже темно там в лісі, а спалах не діставав), тому краще переглянути фотографії на сайті відпочинкової бази, щоб мати уявлення як воно виглядає. Там же можна і прочитати інформацію про альпін-парк, як добиратися та інше.
Розклад маршруток:
до Осмолоди
відпр. 7:45 – приб. 10:05
14:30 – 16:50
до Калуша
10:20 – 12:40
17:00 – 19:20
Ціна: близько 20 грн
Результат поїздки: отримали гарний настрій, свіжі відчуття, потерті коліна (трошки невдале приземлення в сітку:) , тому краще брати закритий одяг), напились лікувальної водички, побували у незвіданих поки краях, гарно провели вихідні і вкотре переконались, що спонтанні поїздки - найкращі поїздки:)
