Вучківський гейзер

Єдиний гейзер на Україні міститься на Закарпатті - с. Вучкове, Міжгірський район.

Село цікаве ще тим що на його території стоїть найдовший на Міжгірщині автомобільний міст завдовжки 91,3 метра.

А ще село стало відомим завдяки тому, що є батьківщиною відомої бджоли-карпатянки. Кілька років тому вучківці вшанували пам'ять про комаху, яка прославила їхнє село, встановивши їй пам'ятник.

Розмістився гейзер в урочищі Петровець. Потрапити до нього можна, якщо йти від пам'ятника бджолі в напрямку довгої скелястої ущелини. Колись, за розповідями місцевих жителів, місцевий гейзер становив собою природний фонтан, який 4 рази на добу вистрілював потужним струменем води на висоту 5-7 метрів. Вода була дуже гарячою і надзвичайно солоною — як ропа. Через це краї гейзера сантиметрів на 30 були покриті соляними відкладеннями. Люди просто приходили й відламували собі шматки солі.

Все змінилося на початку 90-х, коли до села приїхали геологи на завдання металургійного комбінату, котрий мав намір викупити територію урочища й побудувати там величезний відпочинковий комплекс. Вода з гейзера, очевидно, мала йти до санаторію на оздоровчі купелі. Геологи взялися за встановлення відвідної споруди та, мабуть, щось порушили всередині гейзера, і вода перестала бити, пішовши через трубу. Останню трохи подовжили, довівши до потічка. З того часу вода б'є винятково через неї в горизонтальному напрямку.

Через розвал СРСР будівництво санаторію металургійного комбінату заглохло, і нині там залишився хіба що величезний фундамент та понівечений гейзер. Вода в ньому холодна і разів у три менш солона. Люди кажуть, що тепер струмінь води б'є кожні 20 хвилин. Раніше ж, як згадувалося, чотири рази за добу, причому настільки точно в той самий час, що за цим годинники звіряли. Навіть тепер, хоч гейзер і понівечили, викидання води справляє сильне враження.

Саме урочише Петровець і далі дуже популярне серед місцевого люду. Зокрема й тому, що на іншому березі потічка — джерело мінеральної води, багатої на залізо. Люди ідуть убрід, оскільки місток знесла одна з повеней, і набирають цілющої живиці. Воду ж із природного фонтана не п'ють, оскільки вона все ж таки надто солона. Хоч, кажуть, дуже благотворно впливає на шлунок.

Джерело: сайт Вуж

Закарпаття